Що не так з Maserati Levante ?

Вихід  Maserati на ринок кросоверів був очікуваним – варто заповнювати нішу, конкуренти не сплять, та і штука загалом оправдана. Levante виходив гучно, як і всі прем’єри подібних марок і…дарма. Ще на стадії концепту не було нічого надзвичайного – спортивно стилізованих кросоверів і в піднебесній вистачає, сміливіші корейці(їм же ризикувати нічим) вже давным-давно експериментують, ну а штутгартці вже давным-давно стали основоположниками. Ця затянутість і зіграла злий жарт – нічим оправдовуватись, і маючи існуючих конкурентів, варто було б робити щось більш конкретне.
Кросовер історично спортивної марки сам по собі-складна штука – виникає багато суперечностей: зберігати стилістику марки, чи сворити нову естетику, підкресливши оригінальність моделі і натякнувши на нову лінійку. Приклад Porsche багато кому здається вдалим, однак таке дещо фанатичне створення єдиного образу різнокласових автомобілів навіть в межах однієї марки виглядає  дещо неправильно. Ми всі заручники постмодернового світогляду, який в площині дизайну ще й дуже добре продається. Тим більше здорово в світлі цих тенденцій виглядає саб-брендова стратегія, що вже нагородила нас оригінальними лінійками типу BMW-I чи сітроенівський DS, і уберегла наші милі консерваторському серцю обриси багатьох моделей. Підхід ґрунтовніший, ефектніший ,і ,звісно ж , дорожчий. Небажання створювати новий продукт з усіма побічними тратами приводить до пасивної системи нашвидкуруч створеного продукту.
Але почали ми все-таки з Levante. І чомусь його вихід наштовхнув на думку про інший, з’явившийся майже одночасно кросовер – рестайлінговий 2008. Про нього коротко. Французькі кросовери з’явилися на світ этак само – як «ледачі кросовери». Однак одного покоління вистачило, щоб зробити висновки і створити дійсно неплохой автомобіль. 2008 не даремно обраний як зразок – він яскравий представник корпоративного стилю марки, і на сьогодні – найяскравіший, 508 не має харизми цього прекрасно деталізованого міського компакту.

Повернемося до Levante. Виглядає він як банальний голлівудський екшн – занадто клішований і обтяжений статусом. Всі сучасні стилізаторські прийоми намагалися звести воєдино і отримали справедливий итог – несмак. Агресивна корейська стилістика нагадує(як би смішно це не звучало), infinity і їх нуворишівські кросовери. Дизайн надто грубий і спортивні натяки виглядають, як жартівливі обвіси і антикрило на міжміському Mercedes vito. Ще одинешенек привід пошкодувати, що глобалізація і корпоративні стратегії позбавили роботи кузовні ательє, натомість забезпечивши нею маркетологів і нав’язали  нам масовокультурні цінності.

Щодо конкретно дизайну – тут достатньо кількох фраз. Неплохой силует,банальна форма, перегружений перед з примітивно-агресивним декором. Завдяки цій перегруженості псується сприйняття автомобіля вцілому – воно фактично неможливе, коли нюансно ліплені панелі стикаються з багатством форм і прийомів формовки пластику бамперу і злими гратами радіатора з тризубцем. Задня часина надто схожа на cayenne, щоб це було випадковістю. Радують аеродинамічні накладки, хоча зараз їх відсутність скоріше поганий тон.

Якщо ж підсумувати, то Levante це абсолютно правильне співвідношення ціна/якість в плані меркантильно-жадібної історії появи моделі та поганих продажів на виході. Їх звісно ж купуватимуть, і це головне, але все одно образливо — ще одна марка стала на слизьку доріжку популярного несмаку.